Новини

Головна » Статті » Події

«ОБРАНЕЦЬ ПІСЕННОЇ ДОЛІ»

Люблю тебе, мій рідний краю,

За даль ясну, за синь безкраю,

За ніжну пісню полонини,

За очі сині у дівчини.

Так милозвучно і мелодійно розпочинається майже кожен музичний твір поета, композитора, музиканта Василя Стецика.

Василь Прокопович Стецик народився 31 січня 1942 року в с. Вовчківці, Снятинського району. Школу закінчив в 1959 році, успішно склав вступні іспити до Івано-Франківського педагогічного інституту. Навчався на факультеті української мови та літератури, музики та співів, цікавився тогочасною музикою і поезією. У цей час Василько пробує писати свої перші пісні. Молодий композитор знайомиться з поетами, що працювали в пісенному жанрі – С. Пушиком, Д. Павличком, Яр. Дорошенком, Г. Юзвою, М. Попадюком.

Будучи баяністом-професіоналом, займається музичною творчістю. З’являються пісні на власні тексти: «Стежина», «Люблю тебе, мій рідний краю», «Яворине кохання», «Ой піду я межи гори» та інші.

Розширюється коло друзів, які працювали у царині української культури. Назарій Яремчук, Іван Попович, Богдан Шиптун, Віктор Петренко – це ті люди, з якими він ділився своїми творчими планами, хто міг йому допомогти, підказати, наснажити до праці.

Працюючи в Долині, Василь Прокопович створив чоловічий народний ансамбль «Байрак» та оркестр народних інструментів «План», які виступали на сценах Івано-Франківська, Києва, Москви. Його пісні і голосний баян чули у Франції, Німеччині, Греції, Румунії, Польщі та Італії.

Свої сторінки під Стецикові твори відводить репертуарний збірник «Райдуга», випущено окремий збірник пісень В. Стецика «І буде зватись Україною» та інші.

В стінах книгозбірні с. Вовчківці до ювілею нашого земляка, поета, композитора Василя Стецика проведена музична карусель «Обранець пісенної долі». Бібліотекарі ознайомили молодого читача з пісенною творчістю Василя Стецика. Його твори на піаніно відтворювала учениця Снятинської музичної школи Юлія Різун.

Музична стежина Василя Прокоповича заслуженого працівника культури України та лауреата премії ім. Марка Черемшини не загубилося у зелен-травах часу, а забриніла променистими росинками на видноколах його об дарової родини. В його родині від дітей і до онуків всі знайшли себе в музиці. Василь Прокопович виношує думку отаким сімейним ансамблем приїхати у рідні Вовчківці і в сільському Будинку культури виступити перед своїми земляками з концертом. На тому концерті мають прозвучати пісні і про синій плай і про вінок кохання, і про ожини, і про ту прекрасну землю, що буде завжди зватись Україною, яка і йому, і всім добрим людям дає натхнення для життя, творчості і любові.











 

Категорія: Події | Додав: Снятин_ЦРБ (30.01.2017)
Переглядів: 165 | Рейтинг: 5.0/1
Вітаю Вас Гість