Новини

Головна » Статті » Події

РОДИННИЙ ВЕЧIР-СПОГАД "ХТО ЗНАВ І ПАМ’ЯТАЄ"

Доле, доле, чо ти так жорстока,

Що синiв загнала в чужину,

Що лишилась матiр одинока,

Не дiждалась сина, як в вiйну.

Люди... Бiдованi i роботящi, щирi i багатi душею, безкорисливi i розумнi, справжнi сини i дочки рiдної неньки України. В кожного з них своя доля, свої обов'язки в земному життi, завдання перед Батькiвщиною.

Справжнiм патрiотом i захисником рiдної землi, людиною високих моральних i духовних цiнностей все своє життя залишався уродженець с. Шевченкове Юрiйчук Кузьма, якого в трагiчнi для всього народу часи воєнного лихолiття забрали на каторги у Нiмеччину. Звiдти дорога долi пролягла в Канаду, яка й стала для нього життєвим прибитовиськом до кiнця життя.

25 грудня минула 100-лiтня рiчниця вiд дня його народження. В цей ювiлейний день велика i дружня родина зiбралася в мiсцевому храмi на заупокiйну лiтiю за покiйним Кузьмою, а опiсля в бiблiотецi-фiлiї с. Шевченкове провiдним бiблiотекарем Марiэю Михнюк було органiзовано родинний вечiр-спогад, щоб вкотре згадати цю трудолюбиву, сумлiнну, ерудовано-чесну людину.

Увазi присутнiм була розгонута iнформацiйно багата виставка-презентацiя "Книги, що пройшли кордони", яка вмiщувала цiлий колаж зiбраних фотоiлюстацiй з життя Кузьми, як на рiднинi, так i за межами України, iлюстровану символiку багатьох українських заходiв, якi вiдбувалися в Торонто, колекцiйнi медалi i звичайно книги. Все це вiн передавав в дарунок рiднiй бiблiотецi. А всього за час свого перебування в Торонто вислав майже 20 посилок, у яких понад 600 примiрникiв перiодики, художньої лiтератури. На кожному з них зазначено штампельський напис: "Дарую цю книжку для читальнi "Просвiта" села Шевченкове". Це i два десятки томiв Кобзаря, твори Iвана Франка, Лесi Українки, iсторичнi твори Б. Лепкого, "Лiтопис УПА", цiлi серiї суспiльно-полiтичних журналiв та багато iншої лiтератури. Чудовим доповненням виставки стали старовиннi вiтальнi листiвки, якi висилав ювiляр для своїх рiдних та близьких iз щирими привiтаннями та побажаннями напередоднi свят.

Зiбрана родина щиро згадувала, як вони радiли черговiй зустрiчi i спiлкуванню з Кузьмою, як вiн свято ввiрував в щасливу долю України, переживав за український народ i як тяжко вiн пережив смерть матерi, яку вже не застав живою, коли в 1968 роцi повернувся на рiдну Батькiвщину.

Племiнник торонтовського "Лелеки" Василь Павлiнець написав у 1988 роцi вiрш, присвячений першому приїзду пана Кузьми з Торонто й у ювiлейний день вручив його в дарунок бiблiотецi. Марiя Михнюк зачитала його для присутных. Всi плакали вiд почутих слiв, вiд тiєї тяжкої долi, яка спiткала таку чудову людину i головне вiрного патрiота, який все своє життя жив нев'янучою любов'ю до рiдної землi, свято вiрив у покращення життя простих людей, у перспективнi змiни українського народу, а 13 лютого 2000 року вiдiйшов у вiчнiсть в далекiй чужинi.

Категорія: Події | Додав: Снятин_ЦРБ (03.01.2018)
Переглядів: 31 | Рейтинг: 0.0/0
Вітаю Вас Гість